«Чи правда, що.. ?»—запитання від скептиків:

Лікар-окуліст. 

Продовжуючи тему нашого ко­леги, хочу дещо додати. Волокна зорового нерва, палички, мають вищу світлочутливість, але не га­рантують достатньої кольоропередачі. Саме звідси походить вислів «у темряві всі кішки сірі». Палич­ки називають апаратом периферичного, присмерко­вого зору. Колбочки мають нижчу світлочутливість і починають реагувати тільки за доволі хорошого освітлення, проте вони дають змогу краще розрізня­ти предмети, а також створюють відчуття кольору. Колбочки входять до апарату центрального, денного і кольорового зору. Порушення сприйняття енергії світла зоровим нервом призводить до дефектів зору. У випадку порушення зору зображення віддалених предметів (якщо око ненапружене) можуть опини­тися або перед сітківкою (короткозорість), або за сітківкою (далекозорість) ока.

Розглянемо детальніше названі дефекти зору та способи їх корекції.

        Відстань найкращого бачення в нормального ока становить 25 см. У короткозорої людини вона мен­ша. Якщо предмет знаходиться на відстані 25 см від ока, то зображення в короткозорому оці буде сфор­моване перед сітківкою (мал. 4).

Щоби компенсувати цей недолік, короткозоре око має розглядати предмет через розсіювальну лінзу окулярів (мал. 5).

У далекозорого ока відстань найкращого бачення більша, ніж у здорового. Якщо предмет знаходиться на відстані 25 см від ока, то зображення в далекозо­рому оці буде сформовано за сітківкою (мал. 6).

Щоби компенсувати цей недолік, далекозорке око має розглядати предмет через збиральну лінзу окулярів (мал. 7).

«Чи правда, що.. ?»—запитання від скептиків:

1. «Не читай у темряви Зіпсуєш очі». На вті­ху багатьом дітям, які полюбляють читати при недостатньому, на думку батьків, освітленні, повідом­ляємо: ваші мами і татусі помиляються. На думку американської Академії офтальмології, «читання при слабкому світлі псує очі не більше, ніж фотогра­фування при тьмяному освітленні псує фотоапарат». Єдина неприємність, яка може статися під час чи­тання в сутінках, — це головний біль від того, що доводиться напружувати очі.

                                      

2.Перебування на сонці без сонцезахисних окулярів шкідливе для зору. Сонцезахисні оку­ляри в місті — швидше прикраса, ніж захист. Справді, важливе значення вони мають, мабуть, лише в засніжених горах, де надміру яскраве со­нячне світло посилюється ефектом віддзеркален­ня від снігу.

3.Якщо батьки носять окуляри, коротко­зорість неодмінно передасться дитини Це міф. Правильніше сказати, що передається не саме за­хворювання, а особливості обміну речовин і будови очного яблука. Слабка у деяких людей від природи зовнішня оболонка очного яблука (склера) не чи­нить належного опору розвитку ока. А сприймання зорової інформації на близькій відстані (читання, письмо) сприяє цьому, а отже, розвитку коротко­зорості.

4.Люмінесцентні лампи вважаються безпеч­ними для очей. Останні дослідження вчених засвід­чили, що «лампи денного світла» все-таки втомлю­ють очі.

А ось це правда...

Якщо довго дивитися телевізор — псується зір!

Існує кілька пояснень.

1.У нормі фокусування ока постійно спонтанно змінюється з близького на дальній погляд і назад, відповідно, змінюється кривизна кришталика. При перегляді телевізійних передач очі позбавлені такої можливості й нерухомі, оскільки вони постійно сфо­кусовані на одній площині. В результаті цього м’язи перенапружуються. Акомодація кришталика втрачає можливість швидко змінюватися, що може призвес­ти до його викривлення.

2.Зображення на екрані нестабільне, воно по­стійно миготить і мерехтить. Це призводить до перенапруження як ока, так і нервової системи, наслідок — погіршення зору.

3.Зображення на екрані складається з точок, і тому погляд не може нормально сфокусуватися. Оскільки око може розріз­няти набаґато дрібніші деталі, а на теле­екрані маємо нерізке зображення, далеке від роздільної здатності ока, то відбуваєть­ся деградація сітківки.

4.У природних умовах зміна яскравос­ті об’єктів становить до 180 лм. На екрані телевізора, через особливості збудження люмінофора, діапазон зміни яскравос­ті — не більш ніж 60 лм, що призводить до стомлення ока.

5. У формуванні безперервного зображення ви­користовується не стільки інерційна властивість ока, скільки інерційна властивість свідомості — мозок синтезує безперервне зображення з уривчастих ка­дрів. Наприклад, у TV-стандарті SECAM передба­чена добудова зображення через 12 кадрів. Це при­зводить до перевантаження нервової системи, яке завдяки зворотним зв’язкам між мозком і оком не­гативно позначається на гостроті зору.

Мабуть, найбільшу небезпеку телевізор стано­вить для дітей і підлітків віком до 16 років.

Сучасні західні фірми випускають телевізори з великою кількістю точок, що світяться. Це значно зменшує мозаїчність зображення і зменшує шкід­ливий вплив від перегляду телевізора. Так само в хороших комп’ютерних моніторах за рахунок під­вищення частот кадрової та рядкової розгорток, а також за рахунок збільшення кількості точок на екрані негативний вплив від довгого перегляду зображення на моніторі зменшується. Можна сісти подалі від телевізора: тоді точки на екрані злива­ються і зображення стає цілісним (зазвичай телеві­зор рекомендують дивитися з відстані 3—5 м). Але при цьому око все одно буде перенапружуватися, намагаючись розгледіти дуже дрібні деталі зобра­ження.

Послухаймо дослідницьку групу, яка предста­вить нам свій проект.

Заключне слово 

Ви сьогодні прослухали розповіді фахівців, об­говорили проблеми зору, почули багато цікавої ін­формації. А це означає, що наша зустріч відбулася успішно. Але, як казав А. Ейнштейн, наука не є й ніколи не буде завершеною книгою, кожен важли­вий успіх порушує нові питання, будь-який роз­виток згодом призводить до нових, іще більших, труднощів